***
Їдемо в відпустку... Боже мій!
Рівно рік чекали цю подію!
Стільки планів різних і надій!
Часу вільному я вже радію!
Сонцю, морю, скелям, островам,
Людям і знайомим, й незнайомим,
У поезіях - новим словам,
Ностальгії за далеким домом...
Можна тихо жити, не спішить...
Воля - як у наших завгородах!
Будь-яка погода - до душі:
Вітер, злива, шторм - та що завгодно!
Збірку віршів " Травень" - завершу,
Хоч надворі вересень - не травень...
І лунає вітру ніжний шум
Й колихає трепетні отави...
Працювати зможу ночі й дні!
Доведу др ладу книги прози:
Часу вдома не було мені...
На відпустку ж - радісні прогнози!
Поливати буду квіти й сад!
Неважливо чий, важливо - буду!
...Повернусь, окрилена, назад:
- Ранку доброго Вам, рідні люди!
10.09.25 Дюссельдорф - Кьольн
***
Їду в електричці чи в метро
сиджу на лавочці
чи біжу стежиною в парку
і знаю
що це моє життя
але відчуваю себе наче збоку
попереду чи позаду
але не тут
наче в паралельній реальності
чи в іншому часовому вимірі
життя моє а я не в ньому
війна
23.08.23 Дюссельдорф
***
Їду додому – до саду, де гілка
Кожна мене зустрічає добром,
Птахи співають, мов флейта, сопілка…
Білі берези стоять за двором.
Їду – чи з Греції, чи з Нідерландів –
Серце виспівує оду чи гімн,
Бо – це вже правило! – ми після мандрів
Ще відчайдушніше любимо дім.
Грушу старезну і нашу черешню,
Яблуню, що споконвіку росте –
Все це дарує наснагу сердечну,
Щастя – складне й одночасно просте…
Не розлюбити ніколи й нізащо
Землю, яка народила мене,
Щедро вручила і щастя, й нещастя,
Пестила сонцем, палила вогнем…
Все, що судилось – воно неминуче:
Бійся – не бійся, благай – не благай…
Жити – комфортно і жити – незручно,
Поле засіять – зібрать урожай…
Щось після себе лишити опісля,
Що не знеціниться і не згорить,
Може – картину, чи вірша, чи пісню,
Чи – неповторну у вічності мить…
12.04.12 Київ – Харків