***
Ґелґгочуть гуси на осіннім лузі,
Поважно йдуть повз зарості ожини,
По маргариток ніжних білій смузі...
І я, весела, поруч - без причини...
Хоча - причина є:
Похмурі хмари;
Холодний вітер ряботить в калюжі;
Воро'н принишклих, певно, літня пара,
Бо вигляд в них такий спокійний дуже;
А також дощ, що вже ось-ось почнеться;
А я забула вдома парасольку -
Так радісно моє колотить серце
Під звуки крику зляканої сойки.
Мить - неповторна!
Будь-яка на світі!
Усе чудове:
Мряка,
Осінь,
Тіні -
Аби не розучились ми радіти
Цим про'явам життя -
Вони безцінні!
3.12.25
***
Ґрати металеві,
Цегляний будинок...
Біля східців леви,
Нагорі - годинник.
Дуб столітній справа
І старезна липа,
А під дубом лава,
Листям густо вкрита...
Бо давно ніхто вже
Не сидів на лаві...
Вік будинку довший,
Ніж людей в державі...
Так було й раніше -
А в останні роки
Стало значно гірше,
Бо війна жорстока...
Налетіла падаль
Із боліт російських,
Де фашистська влада
Гонить всіх до війська!
Хай здихають, гади,
Хай з'їдять їх пранці -
Задихнеться влада
Кров'ю росіякців.
3.12.25 Дюссельдорф